Астрофізика високих енергій

За останні десятиліття вперше з’явилися практичні можливості широкого послідовного багатохвильового спостереження, що передбачає бурхливий розвиток та значні відкриття в розумінні природи як великомасштабних структур – філаментів, так і їх складових – галактик та їх скупчень. У сучасній астрофізиці важливим є розуміння природи ядер галактик (надмасивних чорних дір з акреційними дисками, Рис. 1), які активно випромінюють у рентгенівському діапазоні (див. Рис. 2 і 3). Доцільно досліджувати випромінювання позагалактичних об’єктів, застосовуючи всю мультихвильову експериментальну базу, користуватися можливостями доступу до даних спостережень вже відпрацьованих та діючих космічних місій.

Співробітники та студенти кафедри квантової теорії поля та космомікрофізики мають можливість у своїх дослідженнях використовувати доступ до Віртуальної рентгенівської та гамма- обсерваторії (ВІРГО, VIRGO, virgoua.org). ВІРГО створювалась спільними зусиллями Інституту теоретичної фізики НАНУ імені М.М.Боголюбова і Київського національного університету імені Тараса Шевченка (кафедри квантової теорії поля та космомікрофізики, кафедри астрономії і фізики космосу, Астрономічної обсерваторії) та за фінансової підтримки Женевської обсерваторії та INTEGRAL Science Data Center (ISDC) – Центру даних місії INTEGRAL. ВІРГО-центр на фізичному факультеті було відкрито 18 квітня 2006 року. Насьогодні ВІРГО-центр устатковано сучасним комп’ютерним обладнанням (див. Фото 1-2) для ефективного і швидкого проведення робіт, пов’язаних з астрофізичними дослідженнями на передових рентгенівських та гамма- обсерваторіях – міжнародних наукових інфраструктурних проєктах (опрацювання даних космічних місій, доступних в центрі: INTErnational Gamma-Ray Astrophysics Laboratory (INTEGRAL), X-ray Multi-Mirror Mission (XMM-Newton), Chandra X-ray Observatory (Chandra), Fermi Gamma-ray Space Telescope (Fermi), Nuclear Spectroscopic Telescope Array (NuSTAR), Swift BAT (Burst Alert Telescope), XRT (X-ray Telescope) та проведення досліджень для наземних телескопів Cherenkov Telescope Array (СТА), тобто має унікальні компетенції в більшості напрямків дослідження космосу у рентгенівському та гамма діапазоні та веде активне міжнародне співробітництво.

При вивченні активних ядер галактик (АЯГ) актуальними є задача класифікації квазарів та аналіз затемнених і комптонівськи-тонких квазарів та їх взаємозв’язку; дослідження магнітних полів акреційних дисків АЯГ та їх вплив на формування джетів, а також розв’язок рівнянь магнітогідродинаміки поблизу надмасивної чорної діри; дослідження ТеВ-них блазарів (обробка Fermi-даних), каталогізація перспективних об’єктів, а саме аналіз спектрів блазарів у рентгенівському та гамма-діапазонах, спостереження яких може дати обмеження на значення магнітних полів у войдах; вивчення моделей термальної переробки в активних ядрах галактик, де ультрафіолетові (УФ)/рентгенівські фотони переробляються акреційним диском в оптичні/УФ фотони. Інший аспект діяльності полягає у відслідковуванні рухів та поведінки темної матерії, що потребує досліджень морфології та спектрів галактик різних типів у широкому діапазоні електромагнітних хвиль.


Рис. 1. Малюнок чорної діри, що викривляє простір-час. Навколо чорної діри утворюється світний акреційний диск в результаті обертання та падіння речовини на неї. Тут використано відоме зображення чорної діри Гаргантюа, отримане Кіпом Торном та відділом візуальних ефектів Пола Франкліна для фільму Інтерстеллар.

Рис. 2. Зображення галактики Мрк 273, отримане з допомогою телескопа Хаббла (оригінал зображення). Мрк 273 є однією з найближчих ультра-світних інфрачервоних галактик (Ultra-Luminous Infrared Galaxy ULIRG) з активним ядром (клас активності ядра Сейферт 2), ймовірно утворена злиттям двох галактик. Виділену центральну область з видимими двома ядрами отримано з допомогою інфрачервоного спектрографа OSIRIS телескопа Keck (оригінал зображення).

Рис. 3. Зображення центру галактики Мрк 273 у рентгенівському діапазоні, отриманого при обробці архівних даних телескопа Chandra. Рідкісний випадок, коли в рентгені розрізняються два активних ядра галактики. (Для рентгенівських спостережень галактик з подвійними і кратними ядрами логічно використовувати супутник Chandra, оскільки він має найкращу із доступних роздільну здатність 0.5”). Для отримання зображення використано 5 спостережень (PID 17700440; PI Veilleux), сумарний час яких складає 200 кілосекунд (55,55 годин).

ВІРГО-центр, ауд. 423 фізичного факультету

Публікації за 2021 рік

  1. Zadorozhna L.V., Tugay A.V., Maluy O.I. and Pulatova N.G. X-ray spectral features and classification of selected QSOs, Journal of Physical Studies, 25(4), 4901, 15 pp, (2021); DOI: 10.30970/jps.25.4901
  2. Zadorozhna L.V., Tugay A.V., Shevchenko S.Yu., Pulatova N.G. The Xgal catalog of X-ray galaxies, Kinematics and Physics of Celestial Bodies, vol. 37, issue 3, pp. 149-157, (2021); DOI: 10.3103/S0884591321030077
  3. Pulatova N.G., Tugay A.V., Zadorozhna L.V. The sample of eight LLAGNs: X-ray properties. Proceedings of IAU Symposium 367/ Education and Heritage in the Era of Big Data in Astronomy, December 8-12, 2020, Cambridge University Press, 4 pages, (2021); DOI: 10.1017/S1743921321000168
  4. Tugay A.V., Shevchenko S.Yu., Zadorozhna L.V. Determination of galaxy distribution with statistical moments, Odessa Astronomical Publications. vol. 34. P. 42-45, (2021); DOI: 10.18524/1810-4215.2021.34.244253.
  5. Tugay A., Gugnin O., Pulatova N., Zadorozhna L. Advanced morphology of VIPERS galaxies, Gini, M20 and CAS statistics with detailed analysis of Sersic index, Preprint, April 2021, p.1-29, DOI: 10.13140/RG.2.2.24815.15523.
  6. Tugay A., Gugnin O. , Pulatova N., Zadorozhna L. Advanced morphology of VIPERS galaxies, Preprint, April 2021, p.1-11, DOI: 10.13140/RG.2.2.26320.84489.
  7. Pulatova N.G., Tugay V., Malyi O., Zadorozhna L.V., Lukina O. X-ray galaxies selected from SDSS // Astronomy and Space Physics in the Kyiv University Book of Abstracts. – 2021. – P. 39. http://www.observ.univ.kiev.ua/conference/wp-content/uploads/2021/05/BookOfAbstracts-2021.pdf.
  8. Tugay A., Gugnin O., Pulatova N., Zadorozhna L., Advanced morphology of VIPERS galaxies // Astronomy in Lviv University, Scientific conference to 360-th Anniversary of Lviv University, 250-th Anniversary of Astronomical observatory, and 25-th Anniversary of Astrophysics Department, September 14-17, 2021, Book of Abstracts. – 2021. – P. 88. https://astro.lnu.edu.ua/seminars/konferentsiji.
  9. Tugay A., Shevchenko S., Zadorozhna L. Topology of large scale structure of the Universe // 21-th Gamow International Astronomical Conference-School “Astronomy and beyond: Astrophysics, Cosmology and Gravitation, High Energy Physics, Astroparticle Physics, Radioastronomy and Astrobiology“, Odessa, Ukraine, August 15-21, 2021, Book of Abstracts. – 2021. – P. 9. http://gamow.odessa.ua/wp-content/uploads/2021/08/gamow-abstracts-2021.pdf.